У XVIII столітті слобода Білка — центр Більчанської сотні Охтирського слобідського козацького полку; після 1765 року — військова слобода Боромлянського комісарства Охтирської провінції. Станом на 1779 рік у слободі Білка Охтирського повіту Харківського намісництва проживало 1359 осіб (1351 «військовий обиватель» і 8 «власницьких підданих»).
За даними на 1864 рік у казенній слободі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 2933 особи (1448 чоловічої статі та 1485 — жіночої), налічувалось 460 дворових господарств, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок та базари[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3354 осіб (1647 чоловічої статі та 1707 — жіночої), з яких 3347 — православної віри[2].
Станом на 1914 рік село було центром окремої, Більчанської волості, кількість мешканців зросла до 5189 осіб[3]
